Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розташовувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
абеткувати — (розташовувати за абеткою), реєструвати [сортувати, класифікувати] за абеткою … Словник синонімів української мови
розбивати — а/ю, а/єш, недок., розби/ти, зіб ю/, зі/б є/ш, док., перех. 1) Ударяючи чим небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. || Ударяючи по чому небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки. || безос.… … Український тлумачний словник
розтягати — а/ю, а/єш і розтя/гувати, ую, уєш, недок., розтягти/ і розтягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. розтя/г, ла/, ло/ і розтягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) Сильно натягуючи, робити довшим, ширшим, більшим за розміром. || безос. || Розпрямляючи,… … Український тлумачний словник
верстати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) із сл. шлях, дорогу, путь і т. ін. Пересуватися в певному напрямку, йти кудись. 2) друк. Розташовувати набір тексту та ілюстрацій на сторінках книги, журналу, газети тощо … Український тлумачний словник
витягати — I в итягати аю, аєш, док., перех. Вибрати що небудь звідкись за кілька чи багато разів. II витяг ати а/ю, а/єш і витя/гувати, ую, уєш, недок., ви/тягти і ви/тягнути, гну, гнеш; мин. ч. ви/тяг, ла, ло і ви/тягнув, нула, нуло; док., перех. 1)… … Український тлумачний словник
вміщати — (уміща/ти), а/ю, а/єш і вмі/щувати (умі/щувати), ую, уєш, недок., вмісти/ти (умісти/ти), вміщу/, вмі/стиш, док., перех. 1) тільки 3 ос.Містити в собі, мати у своєму складі; поміщати. 2) Розташовувати де небудь. || Друкувати що небудь у пресі … Український тлумачний словник
змішувати — ую, уєш, недок., зміша/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зсипати, з єднувати разом що небудь різне, готуючи суміш або розчин. || Сполучати, поєднувати, розміщувати поряд що небудь різнорідне. 2) Порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно;… … Український тлумачний словник
зосереджувати — ую, уєш, недок., зосере/дити, джу, диш, док., перех. 1) Збирати докупи, об єднувати, розташовувати, скупчувати в одному місці, в одних руках, в однієї людини і т. ін. || Спрямовувати в одне місце, в одну точку (перев. про артилерійський вогонь).… … Український тлумачний словник
комбінувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Сполучати, поєднувати або розташовувати що небудь (перев. однорідне) у певному порядку. 2) Об єднувати спільним технологічним процесом чи адміністративно. 3) розм. Робити комбінації (у 2, 3 знач.) … Український тлумачний словник
